Хто такі діти з особливими освітніми потребами

“Знедолена природою дитина не повинна знати, що у неї слабкий розум, слабкі сили.

Виховання такої дитини має бути у сто разів

ніжнішим, чуйнішим, дбайливішим.”

В.О.Сухомлинський

В українському законодавстві термін «діти з особливими освітніми потребами» використовується у вужчому розумінні інклюзивної освіти й охоплює дітей з порушеннями психофізичного розвитку та дітей з інвалідністю.

Відповідно до ширшого розуміння інклюзивної освіти та міжнародних документів, діти з особливими потребами – це особи до 18-ти років, які потребують додаткової підтримки в освітньому процесі (діти з порушеннями психофізичного розвитку, діти з інвалідністю, діти-біженці, працюючі діти, діти-мігранти, діти – представники національних меншин, діти – представники релігійних меншин, діти із сімей з низьким прожитковим мінімумом, безпритульні діти, діти-сироти, діти із захворюваннями СНІД/ВІЛ та інші).

А чи знаєте ви? Це цікаво!!!

1. Альберт Енштейн – людина зі світовим іменем, математик, хворів на аутизм, дислексію.

2. Людвіг Ван Бетховен – композитор, людина з вадами слуху. Почав поступово втрачати слух через хворобу (запалення внутрішнього вуха).

3. Леонардо Да Вінчі – визнаний художник, письменник епохи Відродження, дитячий церебральний параліч.

4. Уолт Дісней – славнозвісний мультиплікатор, кінопродюсер, від народження мав затримку психічного розвитку.

5.Леся Українка – українська поетеса була прикута все життя до ліжка через хворобу - туберкульоз кісток.

6. Нік Вуйчич – християнський проповідник, мотиваційний тренер. Нік народився без рук, без ніг і все думав — навіщо ж йому жити. Він не зможе працювати, не зможе взяти дитину на руки, коли та заплаче. Якось мама прочитала Ніку статтю про важко хворого чоловіка, який надихав інших жити. «Тоді я усвідомив, що я — не просто людина без рук і ніг. Я — творіння Боже. І не важливо, що думають люди». Він закінчив університет, об'їздив більше двадцяти країн. Його чули більше трьох мільйонів людей — в школах, будинках престарілих, в'язницях. Він виступає близько 250 разів на рік. Він став професійним оратором. Нік Вуйчич одружився, і у них народилося двоє синів. Зараз він мільйонер.

 

Організація ігрової діяльності дітей

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

• Не замінювати гру іншими видами діяльності.

• Збирайте як особливу цінність улюблені ігри дітей: розвиваючі, комунікативні, терапевтичні, змагальні, ігри-імпровізації.

• Включайте гру в усі сфери в житті дитини.

• Радійте, якщо дитина запросила Вас в гру, це хороший знак довіри і прийняття з її боку.

• Граючи з дітьми, постарайтеся не бути дорослими.

• Не карайте дитину позбавленням гри.

• Якщо дитина порушує правила гри, постарайтеся до цього поставитися спокійно, це може бути приводом для доброзичливої розмови, пояснення.

• Не перешкоджайте об’єднанню дітей різного віку в єдине ігрове співтовариство, прогулянка для цього найкраще умова.

• Уникайте насильницького розподілу ролей, краща психологічна допомога – це ознайомлення з різними сферами дійсності.

• Для добре відомих ігор пропонуйте дітям використовувати іграшки-замінники.

• Починаючи з раннього віку і далі на кожному етапі дошкільного дитинства, формуючи соціальну компетентність дітей, орієнтуйте їх на можливу взаємодію з «партнерами однолітками», навчайте способам узгодження дій з партнерами.

• Направляйте гру дітей вміло, не руйнуючи її, зберігаючи самостійний і творчий характер ігрової діяльності дітей, безпосередність переживань, віру в правду гри.

• Готуючись до чергового робочого дня, пам’ятайте, що нова гра –це найкращий подарунок дітям.

 

ДОРОГОЮ ДО САДОЧКА...
(ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ)

Вранці батьки поспішають на роботу,а діти — ні...Для переважної більшості батьків довести дитину вранці до дитячого садка, навіть якщо він розташований поруч з будинком, є чималою проблемою. Що вже говорити про ті варіанти, коли дитячий садок розташований в іншому кінці міста, куди добиратися доводиться кількома видами транспорту?Вранці малюки, які не виспалися,вередують,батьки починають нервувати, лаяти їх. У відповідь, діти ще більше хничуть, сльози котяться градом, а якщо ще й погода підкачала, тоді — тримайся! Кепський настрій на цілий день гарантовано! Як зробити дорогу д о дитячого садка веселою й цікавою — і для дітей, і для дорослих? Якщо ваша дитина ще зовсім маленька,ініціативу доведеться брати на себе. Повільно плететься ззаду вас — влаштуйте гру «Хто швидше добіжить до... того дерева, лавки, зупинки». Забігає далеко вперед — «Допоможи мені, синочку (донечко), обійти (калюжі (кучугури, ями тощо)». Повірте, спрацьовує. Крім того, у дитини формується почуття відповідальності за іншого, впевненості в тому, що вона вже підросла і може допомогти мамі, татові, бабусі обійти перешкоди або перемогти в забігу.У дитини кепський настрій— розкажіть казку або історію про подорожі гномиків, про те, як зайчик, хом'ячок, лисенятко ходили до школи через небезпечний ліс тощо. Фантазуйте! Якщо дитина доросліша, нехай продовжить розпочату вами історію. Це не лише розвеселить її, а й допоможе розвитку її уяви й мовлення.

Повторюйте вивчені з дитиною віршики,співайте пісеньки або зіграйте в «Буріме»: нехай малюк скаже два слова, що закінчують­ся на співзвучний склад, а ви придумайте рядки, в яких ці слова римуються. Потім навпаки — ви загадуєте, а дитина «придумує». Наприклад, «бджілка» — «квітка». Один малюк 4-х років склав таке: «Пролетіла бджілка і зраділа квітка!» І нехай спочатку це буде не дуже образно і складно — зате весело!

Якщо вам доведеться тривалий час йти пішки,можна вико­ристовувати час, проведений в дорозі, з великою користю. Нап­риклад, помітити кілька кущів і звертати увагу дитини на ті зміни, які з ними відбуваються: навесні — розпускаються бруньки, потім з'являються листочки; влітку все цвіте; восени — листя жовтіє, сохне і опадає тощо. Потім вдома можна намалювати те, що ви бачите щодня, або вести щоденник спостережень.

Дорогою можна закріплювати з дитиною набуті нею вдома або в садочку знання. Наприклад, якщо дитина недавно ознайомилася з геометричними формами, можна по черзі з нею називати круглі предмети, потім — квадратні. Щойно малюк почав розбиратися в кольоровій гамі — попросіть назвати його предмети певного кольору, але не поспішайте. Нехай малюк засвоїть спочатку один колір, наприклад, зелений, і називає предмети тільки цього кольору. За кілька днів — жовтий тощо. За нагоди можна пограти з дитиною у «Тварин». Ви називаєте якусь тварину, а дитина у відповідь називає тварину на ту букву на яку ваше слово закінчилося. Наприклад, «вовк — коза». А якщо дитина ще мала, можна просто пограти у «слова» за тими самі правилами, називаючи без обмежень всі предмети, явища і на казкових героїв. Якщо вам доводиться тривалий час стояти на зупинці в очікуванні транспорту, пограйте у «Фігури». Попросіть дитину показати, як стояв би на зупинці зайчик. Нехай стане у характерну для зайчика позу, потім трішки поскаче. Це не тільки пожвавить очікування допоможе дитині реалізувати потребу в рухах. Можна також придумувати разом з дітьми загадки.Наприклад «Руда, хитра... (не відгадав — продовжуйте далі) живе в ліс зайцями ганяється».

Ось так. Спробуйте!

Можливо, і ви складете свої загадки, казки, історії та і тоді дорога до дитячого садка або тривала поїздка з малюком не здаватиметься вам втомливою та одноманітною.