Хто такі діти з особливими освітніми потребами

“Знедолена природою дитина не повинна знати, що у неї слабкий розум, слабкі сили.

Виховання такої дитини має бути у сто разів

ніжнішим, чуйнішим, дбайливішим.”

В.О.Сухомлинський

В українському законодавстві термін «діти з особливими освітніми потребами» використовується у вужчому розумінні інклюзивної освіти й охоплює дітей з порушеннями психофізичного розвитку та дітей з інвалідністю.

Відповідно до ширшого розуміння інклюзивної освіти та міжнародних документів, діти з особливими потребами – це особи до 18-ти років, які потребують додаткової підтримки в освітньому процесі (діти з порушеннями психофізичного розвитку, діти з інвалідністю, діти-біженці, працюючі діти, діти-мігранти, діти – представники національних меншин, діти – представники релігійних меншин, діти із сімей з низьким прожитковим мінімумом, безпритульні діти, діти-сироти, діти із захворюваннями СНІД/ВІЛ та інші).

А чи знаєте ви? Це цікаво!!!

1. Альберт Енштейн – людина зі світовим іменем, математик, хворів на аутизм, дислексію.

2. Людвіг Ван Бетховен – композитор, людина з вадами слуху. Почав поступово втрачати слух через хворобу (запалення внутрішнього вуха).

3. Леонардо Да Вінчі – визнаний художник, письменник епохи Відродження, дитячий церебральний параліч.

4. Уолт Дісней – славнозвісний мультиплікатор, кінопродюсер, від народження мав затримку психічного розвитку.

5.Леся Українка – українська поетеса була прикута все життя до ліжка через хворобу - туберкульоз кісток.

6. Нік Вуйчич – християнський проповідник, мотиваційний тренер. Нік народився без рук, без ніг і все думав — навіщо ж йому жити. Він не зможе працювати, не зможе взяти дитину на руки, коли та заплаче. Якось мама прочитала Ніку статтю про важко хворого чоловіка, який надихав інших жити. «Тоді я усвідомив, що я — не просто людина без рук і ніг. Я — творіння Боже. І не важливо, що думають люди». Він закінчив університет, об'їздив більше двадцяти країн. Його чули більше трьох мільйонів людей — в школах, будинках престарілих, в'язницях. Він виступає близько 250 разів на рік. Він став професійним оратором. Нік Вуйчич одружився, і у них народилося двоє синів. Зараз він мільйонер.

 

Організація ігрової діяльності дітей

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

• Не замінювати гру іншими видами діяльності.

• Збирайте як особливу цінність улюблені ігри дітей: розвиваючі, комунікативні, терапевтичні, змагальні, ігри-імпровізації.

• Включайте гру в усі сфери в житті дитини.

• Радійте, якщо дитина запросила Вас в гру, це хороший знак довіри і прийняття з її боку.

• Граючи з дітьми, постарайтеся не бути дорослими.

• Не карайте дитину позбавленням гри.

• Якщо дитина порушує правила гри, постарайтеся до цього поставитися спокійно, це може бути приводом для доброзичливої розмови, пояснення.

• Не перешкоджайте об’єднанню дітей різного віку в єдине ігрове співтовариство, прогулянка для цього найкраще умова.

• Уникайте насильницького розподілу ролей, краща психологічна допомога – це ознайомлення з різними сферами дійсності.

• Для добре відомих ігор пропонуйте дітям використовувати іграшки-замінники.

• Починаючи з раннього віку і далі на кожному етапі дошкільного дитинства, формуючи соціальну компетентність дітей, орієнтуйте їх на можливу взаємодію з «партнерами однолітками», навчайте способам узгодження дій з партнерами.

• Направляйте гру дітей вміло, не руйнуючи її, зберігаючи самостійний і творчий характер ігрової діяльності дітей, безпосередність переживань, віру в правду гри.

• Готуючись до чергового робочого дня, пам’ятайте, що нова гра –це найкращий подарунок дітям.