ЯК ПРАЦЮВАТИ З ДІТЬМИ АУТИСТАМИ
Аутизм – стан, пов'язаний в першу чергу з комунікативними труднощами: воно надає специфічний вплив на спілкування аутичної людини з оточуючими людьми і його ставлення до них. Діти-аутисти відчувають труднощі в побудові відносин з близькими і сторонніми людьми, включаючи однолітків, оскільки володіють обмеженою здатністю до дружби, так само як і розуміння емоцій іншої людини. Таким чином, навіть високофункціональний аутист найчастіше стикається з проблемами в сферах:
соціальної взаємодії;
соціальної комунікації;
соціального уяви.
Кваліфіковані шкільні педагоги та вихователі дитячих закладів знайомі з алгоритмами включення особливих учнів у клас або дитячу групу нейротипичных дітей. Мова в цьому випадку йде переважно про дітей з труднощами у навчанні та/або дітей-інвалідів (інтелектуальна, емоційна, фізична інвалідність). Однак «безболісне» включення в групу учня-аутиста, а також правильна підтримка і продуктивне навчання такого учня нерідко стають серйозними проблемами, часом які ставлять у глухий кут навіть найбільш досвідчених вчителів і вихователів. Крім того, аутичні діти в школі нерідко не засвоюють всю програму і можуть погано контактувати з однолітками.
Існують перевірені прийоми і рекомендації, як займатися з дітьми з аутизмом в групі нейротипичных дітей, створюючи безпечні і комфортні умови навчання – про них ми і поговоримо в цій статті.
ЦІЛІ ЗАНЯТЬ З ДІТЬМИ-АУТИСТАМИ
Хоча кожен маленький аутист по-своєму унікальний, стереотипна поведінка та основні нюанси, які ускладнюють соціальну комунікацію, є типовими для всіх дітей з РАС. Відповідно, паралельно звичайним загальноосвітнім занять з такими учнями необхідні і такі кроки, як:
заохочення до соціально прийнятного взаємодії і контакту з іншими учнями;
посильну пом'якшення різних патологічних симптомів у поведінці та світосприйнятті учня.
Отже, навчання аутичного дитини серед звичайних дітей має допомогти йому адаптуватися в колективі і напрацювати навички соціалізації. Людям з РАС, які відвідували дитсадок і школу з нейротипичными дітьми, надалі набагато легше відчути себе повноцінними членами суспільства, ніж колишнім учням корекційної школи. Зазначимо, що процес соціалізації протікає значно простіше і швидше, якщо паралельно дитина займається за методикою АВА (прикладний поведінковий аналіз) – не тільки з профільним фахівцем, але і в домашніх умовах з батьками. Також ефективними виявляються і прикладні навчальні матеріали — візуальне розклад занять для аутиста, ігри, картки.
МЕТОДИ РОБОТИ З АУТИЧНИМИ ДІТЬМИ В ГРУПІ
Щоб досягти найбільш ефективного навчання і комфортного самопочуття дитини з аутизмом у групі, потрібно з'ясувати його різні індивідуальні особливості і завжди приймати їх до уваги, розробляючи навчальний план. Для продуктивної роботи можна використовувати наступні методи:
збір максимального обсягу інформації про дитину. Одержувати інформацію можна як у батьків, так і у нього самого у формі «інтерв'ю». Також необхідно виявити його сильні сторони – що виходить в учня особливо добре, що сприяє його успіхам і т. д., а потім використовувати ці спостереження в педагогічній роботі;
підтримка під час будь-яких змін. Звести до мінімуму дискомфорт аутиста, пов'язаний з якими-небудь зовнішніми змінами, можна за допомогою нагадувань всій групі про те, що скоро буде нове заняття (нагадати за 5 хвилин, а потім ще раз за хвилину до початку цього заняття);
дозвіл дитині періодично робити перерви, під час яких він може вийти в коридор, обійти клас по периметру, або «відпочити» яким-небудь іншим відповідним йому способом. Такі перепочинку не дають накопичуватися втоми і сприяють кращому засвоєнню навчальної інформації.
Якщо учневі подобається постійно крутити в руках якийсь дрібний предмет, слухаючи вчителя, або малювати щось у зошиті – не варто забороняти йому це: так йому простіше зосередитися на поясненні навчальної теми. Також варто підібрати ігри для дітей аутистів, які допоможуть краще засвоїти матеріали.
Багато діти з РАС, навіть гіперактивні, заспокоюються, виконуючи якусь рутинну роботу. Це можна використовувати на благо: наприклад, доручати аутичному учня складати в шафу навчальні посібники по певній системі. Звичайно, в процесі адаптації в колективі однолітків дошкільника або молодшого школяра з РАС можуть виникати деякі специфічні труднощі, до яких педагогу слід бути готовим.
В ШКОЛІ
Аутична учень в школі може вести себе як дуже маленька дитина: їй може бути важко всидіти за партою, він буде прагнути встати, пройтися по класу, перервавши урок і т. д. При цьому він може дуже швидко освоювати який-небудь складний навчальний матеріал (наприклад, іноземну мову), але потребувати додаткової підтримки педагога для засвоєння повсякденного інформації та перенесення навичок з АВА-занять в реальне шкільне життя.
Також учень може ігнорувати вчительські звернення до нього і відмовлятися від виконання інструкцій, ніби не чуючи і не бачачи педагога. Однак найчастіше він цілком здатний розуміти те, що відбувається, а зовнішнє «ігнорування» ґрунтується лише на утруднених концентрації і реакції.
Завдання вчителя – делікатно привчити учня до стабільної роботи на уроках. «Квапити події» не варто: процес повинен бути як можна більш м'яким і поступовим, оскільки зайва перевтому дитини може призвести до нервового перезбудження, стереотипних дій, істериці і т. д.
У ДИТЯЧОМУ САДКУ
Аутична дитина дошкільного віку (4-5 років), опиняючись у дитячому садку, часто демонструє проблеми з адаптацією, характерні для нейротипичных дітей ясельної групи. Він може дуже сильно прив'язатися до вихователя або няні, намагаючись постійно підтримувати тактильний контакт з нею – тримати її за руку або сидіти у неї на колінах.
Однією з типових проблем маленьких аутистів є освоєння «режимних» дитсадівських занять, таких як денний сон, їжа, відвідування туалету. Іноді дитина, який вдома нормально їв і справлявся з горщиком, в дитсадку починає відмовлятися від їжі та/або у нього починається енурез (а в деяких випадках він може просто терпіти весь день, не відвідуючи туалет). Зрозуміло, малюк відчуває труднощі з входженням в групу однолітків, особливо на перших порах. Він не приєднується до спільних ігор самостійно, не виявляє інтересу на заняттях. Однак часто виявляється, що «отсутствуя» зовні, дитина може добре сприймати події: наприклад, вдома він може проспівати разученную в дитсадку пісню, хоча на музичному вечорі навіть не намагався співати. Щоб адаптація проходила більш успішно, не можна віддавати маленького аутиста в сад «раптово». Спочатку походіть з ним на прогулянки по території його майбутнього садка, подивіться разом, як там грають дітки. При цьому потрібно детально розповідати дитині про майбутні заняттях в саду, режимі дня, часу, коли за ним будуть приходити батьки. У перші тижні або навіть місяці слід приводити дитину в групу ненадовго, потроху збільшуючи час його перебування там. Також допоможуть і розвиваючі іграшки для дітей аутистів, які привчають контактувати з іншими людьми.
ЯК ДОПОМОГТИ АДАПТУВАТИСЯ АУТИСТУ В ДИТЯЧОМУ САДКУ, ШКОЛІ
Розмірковуючи, як працювати з дитиною-аутистом «простому» педагогу необхідно спочатку розуміти, що такого звикання дитини до колективу – достатньо кропіткий процес, що вимагає спільних зусиль не тільки працівників дитсадка або школи, але і батьків учня, оскільки він постійно потребує додаткової уваги. Відповідно, правильний підхід до того, як працювати з аутистом вчителю або вихователю, повинен базуватися на різних спеціальних прийомах і способах, спрямованих на прискорення адаптації аутичного учня в колективі.
ВІЗУАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ
Оскільки діти з аутизмом в більшості своїй мають схильність до візуального мислення, їм набагато легше сприймати інформацію а) роздроблену на невеликі порції, б) в наочній формі. Так, дуже дієвим методом стане візуальне (ілюстрований) розклад, що дозволяє учневі завжди розуміти, що станеться далі. Цей спосіб можна використовувати як в школі чи дитсадку, так і в гуртку чи секції.
ПІДТРИМКА
Робота з дітьми з аутизмом в дитячому саду або школі обов'язково повинна включати в себе допомогу аутичному учневі в розумінні їм сенсу всього, що відбувається протягом дитсадівського дня. Для цього потрібно окремо промовляти йому всі дії і події, які відбуваються в даний момент або плануються. Наприклад, у дитсадку: «Зараз всі дітки почнуть обідати, і ти теж будеш обідати. Потім буде тиха година, ми будемо відпочивати, а коли відпочинемо – будемо грати, малювати, підемо на прогулянку і т. д.». Для будь-якого аутиста дуже важливо знати, що його чекає, оскільки така інформація заспокоює його і він відчуває себе в безпеці, тоді як невідомість – сильно лякає і буквально вибиває ґрунт з-під ніг».
СЕНСОРНІ ІГРИ
Виявлення деяких індивідуальних особливостей малюка може значно спростити розуміння, як працювати з дітьми з аутизмом вихователя в дитячому саду. Наприклад, якщо вихователь зауважує, що аутенок любить проводити час на самоті, пересипаючи пісок, переливаючи в різні кольори.
Подібна взаємодія є «розділеним переживанням», яка допомагає не лише встановити контакт, але і створити базу для «розділеного уваги» – а на його основі потім буде побудована спільна діяльність з іншими хлопцями.
СТЕРЕОТИПНІ ІГРИ
Аутенка не цікавлять сенсорні ігри, але при цьому він любить возитися з предметами, що володіють подібними ознаками. Таке заняття теж можна зробити розвиваючим, надавши йому якийсь сенс і розширивши його межі. Наприклад, якщо малюк складає рядком кільця від пірамідки – сядьте поруч і почніть складати ряди з однакових предметів, не схожих на кільця (кубиків, картинок, ляльок і т. д.). Поступово потрібно додавати до своїх лав якісь нескладні, але осмислені сюжети: наприклад, поставивши машинки один за одним, зобразити їде поїзд.
В результаті, чим більше сенсу вдасться «наростити» на стереотипної гри, тим швидше пом'якшаться симптоми стереотипії, оскільки дитина буде вже не просто бездумно складати предмети в ряд, а постарається досягти певного результату зробити потяг і т. д.
КОНТАКТ З ІНШИМИ ДІТЬМИ
Коректна робота з дітьми з аутизмом у школі чи дитсадку неможлива без допомоги з боку педагога в налагодженні контакту з іншими учнями. Необхідно намагатися дуже делікатно і доброзичливо залучати дитину з РАС до спільних занять чи ігор, попереджаючи можливі епізоди агресії або неадекватності.
При цьому просто перетинати небажану поведінку недостатньо: потрібно доброзичливо і ненав'язливо навчати аутиста взаємодіяти з дітьми більш правильно й соціально прийнятно. Наприклад: «не Можна забирати м'ячик (олівець, книга) без попиту. Потрібно попросити: "дай мені пограти м'ячиком"" і т. п. При цьому важливо, щоб словесні формулювання відповідали рівню можливості розуміння їх дитиною.
ПОМИЛКИ ПРИ РОБОТІ З ДИТИНОЮ-АУТИСТОМ
Основні помилки, які допускають вчителі і вихователі при роботі з аутятамі, базуються на нерозуміння самої суті аутизму. До них відносяться:
поспішність, бажання за короткий термін домогтися від дитини з аутизмом тих же реакцій, що і від нейротипичного, не даючи йому часу повноцінно адаптуватися до нового колективу;
нав'язливе і жорстке примус дитини до взаємодій з іншими дітьми, візуального контакту, активної участі у загальних іграх і заняттях;
спроби «прискорити» дії малюка, вайлуватого просто по своїй природі;
підвищення голосу, наказний тон, глузування і багато іншого.
Тобто самі серйозні й грубі педагогічні порушення завжди ґрунтуються на недостатньої компетентності в питаннях правильного взаємодії з аутичними учнями. Для скорочення числа подібних випадків створені курси дистанційного навчання АВА терапії, програма яких дозволяє педагогам і батькам дітей-аутистів освоїти найбільш ефективний підхід до їх навчання та всебічної соціальної адаптації.
